Найчастіша помилка при купівлі генератора — порівнювати цифру на коробці із сумою потужностей приладів. На коробці часто вказана повна потужність у кВА, а прилади споживають активну потужність у кВт. Через це генератор, якого «мало вистачити із запасом», глохне при першому ж запуску насоса.
Різниця в одній формулі
кВт = кВА × cos φ. Коефіцієнт потужності cos φ для більшості генераторів дорівнює 0,8. Тобто ДГУ на 100 кВА видає лише 80 кВт активної потужності.
| На шильдику | Реально для техніки |
|---|---|
| 10 кВА | 8 кВт |
| 20 кВА | 16 кВт |
| 50 кВА | 40 кВт |
| 100 кВА | 80 кВт |
| 200 кВА | 160 кВт |
| 313 кВА | 250 кВт |
| 1250 кВА | 1000 кВт |
| 1875 кВА | 1500 кВт |
Пускові струми
Електродвигуни при старті споживають у 2–5 разів більше, ніж у роботі. Насос свердловини на 1,1 кВт у момент пуску може забрати 3–4 кВт, компресор холодильника — у 4 рази більше за номінал. Якщо генератор підібраний впритул, напруга просяде і спрацює захист.
Прилади з нагрівачами — бойлер, електроплита, чайник — пускового піку майже не мають. А от кондиціонери без інвертора, насоси, компресори й верстати потребують запасу.
Резервна і основна потужність
- Standby (резервна, ESP) — максимум, який ДГУ дає обмежений час під час аварій мережі.
- Prime (основна, PRP) — потужність для тривалої роботи зі змінним навантаженням, зазвичай на 10% нижча.
Якщо генератор працюватиме годинами щодня, орієнтуйтеся на Prime, а не на Standby.
Як порахувати самостійно
- Складіть список приладів, які мають працювати одночасно.
- Сумуйте їхню робочу потужність у кВт.
- Додайте пусковий пік найпотужнішого двигуна: його потужність × (кратність пуску − 1).
- Додайте 25% запасу.
- Для вибору за кВА поділіть результат на 0,8.
Для об’єктів понад 60 кВт
Для бізнесу краще не рахувати на папері. Ми ставимо реєстратор струму на кілька днів і бачимо реальні піки, перекіс фаз і час роботи двигунів. Це дає змогу не переплачувати за зайві кіловати і не отримати генератор, що працює з недовантаженням.